ходовий

-а́, -е́.

1) Стос. до ходу (у 1 знач.), пов'язаний з ним.

••

Ходова́ ва́хта — вахта під час плавання судна.

Ходова́ ру́бка заст. — штурманська, стернова рубка, з якої здійснюється керування судном під час плавання.

Ходови́й місто́к — основний пост керування судном під час плавання.

Ходові́ випро́бування — випробування, які здійснюються під час ходу, руху судна.

Ходові́ вогні́ — суднові сигнальні вогні, що їх запалюють під час плавання.

2) Пов'язаний з роботою, ходом машини чи механізму; робочий.

3) Признач. для ходіння. Ходова доріжка. || Признач. для проходу.

4) Не закріплений у постійному положенні; рухомий.

5) Який працює, перебуває в роботі, експлуатації (на відміну від того, що стоїть на ремонті, – про механізми, машини тощо). Ходова піч. || Який використовують для машин, що перебувають в експлуатації, на ходу.

••

Ходови́й парк — парк машин, які перебувають в експлуатації.

6) Який користується великим попитом, популярністю. Ходовий товар. || Широковживаний, дуже поширений, відомий.

7) Який переміщується в певному напрямі. || Який іде вгору за течією метати ікру або пересувається масами в певний час (про рибу). || Який рухається в одному напрямку з ким-, чим-небудь (про вітер); попутний.

••

Ходове́ судно́ — судно, яке йде вгору по річці.